- Деталі
- Категорія: Книги
- Опубліковано: Неділя, 10 листопада 2013, 01:33
- Перегляди: 675
| Посилання | Створено |
|---|---|
  Журавльов. Хто є хто в українській історії | 2014-06-18 |
Журавльов Д.В. Хто є хто в українській історії / Денис Володимирович Журавльов; худож. А. Єрьоміна. - Харків. - 2011. - 416 с.
Передмова
Передмови пишуть із різною метою: щоб заінтригувати читача, трохипорекламувати автора, похвалити чи вилаяти кого-небудь від душі, аленерідко — щоб пояснити, для чого книжка написана, про що і чого в нійгоді шукати (адже і назва може ввести читача в оману). Якщо ж книжкаісторична, та ще й писана не для вузького кола фахівців-гуманітаріїв,то метою передмови може стати таке собі «виправдання» — мовляв, щоще можна написати про ту безліч разів писану-переписану історію?!
Отже, якщо оминути обов’язкові для науковців магічні слова пронаукову та політичну актуальність теми, високу просвітницьку місіюжанру науково-популярної літератури у справі національного і вселенськогоміфоборення (міфотворення), то єдиним «виправданням»для автора щодо теми залишається проста, невиправна і всім нам притаманнариса — цікавість. А в історії нас чомусь частіше за все цікавитьте, що людині найближче — вона сама. Тому хвилюватися за майбутнєжанру історичної біографістики (зокрема, науково-популярної)підстав, здається, немає.
Уже тепер навколо багатьох історичних осібнаросли такі снігові замети й тороси солідних історичних досліджень,сміливих гіпотез, революційних проривів у розуміння їхньої суті таролі, свідомо чи несвідомо творених міфів, що роздивитися бодай трохивірогідне «обличчя» тих осіб вже складно і найфаховішому з істориків.Особливо це стосується яскравих постатей, що дотичні до політичноїта військової історії (тобто тієї, що донедавна одноосібнодомінувала у вітчизняних підручниках). Майже всі вони так чи інакшеканонізовані, розібрані по певних національних та інших пантеонах,де фігурують часом у зовсім різних іпостасях (в янгольських, демонічнихчи й досі в стані трансформації).
Тепер щодо системи відбору історичних персоналій до цієї книжки.Тут аж ніяк не застосовувався принцип «ста великих» чи «найуславленіших» — надто різного калібру постатей з різних «пантеонів»забаглося зібрати авторові під однією обкладинкою. Але певна тенденціятаки є. Книжка містить біографічну інформацію про різних діячів української політичної історії, чиї дії найчастіше оцінюються істориками та любителями історії як конструктивні або деструктивні для Давньої Русі та України. Майже про всіх них існують певні сталі уявлення читацької публіки. Є тут і такі собі загальновизнані українські герої (антигерої) «для широких народних мас», «для еліти», є призабуті та локальні улюбленці, а також ті, кого воліють бачити героями чи антигероями. Тут присутні постаті, знайомі більшості читачів з дитинства, проте є і ті, пам’ять про котрих була актуалізована не так давно. Усі ці «законослухняні», або (а нерідко й водночас) «бунтівні» діячі відіграли значну роль в історії України, або ці українці залишили слід в історії країн, до складу котрих входили українські землі.
Біографії абсолютної більшості з наших героїв ще й позначені неабияким історичним «колоритом» (який важко звести до чорного чи білого кольору, тому-то так багато лапок у нашій передмові). Але принаймні жодному з них не загрожує доля персонажа кіплінгівської поеми, котрого через надто жалюгідний масштаб його добрих вчинків не пустили до раю, проте й пекельне начальство ним знехтувало через мізерність його гріхів. Автор ставив на меті уникати знеособленої розповіді й запропонувати читачеві потроху (наскільки дозволив обсяг видання) різної цікавої інформації про кожного з героїв його, автора, оповіді. Цілком свідомий того, що ті чи інші обрані ним персонали' збурять неоднозначну реакцію читачів, автор залишає за собою право бути суб'єктивним настільки, наскільки йому дозволить власний смак і сумління історика.
Трохи про структуру кожної статті. Вона складається з інформації про роки життя, походження, родичів та власну сім'ю діяча (якщо він був нобілітований чи користувався гербом — вміщений стислий опис герба), короткої хроніки життя, політичної та (або) військової діяльності. Обов’язковим елементом статтієданіпро історичну пам’ять (фактично — роль того чи іншого діяча у сучасному українському історичному міфі). Тут головну увагу приділено історичній белетристиці, кіно, театру, зважаючи на їхню колосальну роль у формуванні популярних образів історичних осіб. Автор спробував дати свою оцінку причинам «забутості»або «актуальності»постаті того чи іншого діяча в сьогоднішніх умовах. До списку літератури у кінці книжки вміщено перш за все ті сучасні видання, які, на думку автора, добре ілюструють процес «актуалізації історичної пам’яті» про того чи іншого персонажа (від доволі солідних із наукової точки зору робіт до відверто популярних і навіть трохи дивних, у чому читач може переконатися самостійно).
Коментарі
Facebook
ВКонтакте
Klio
