:

top27

  • 1

Розроблено Joomlamaster.org.uaспільно з Joomstudio.com.ua

Андрій Портнов: Історія – це наука, що має вельми інтенсивні, не завжди очевидні, зв’язки з політикою


Презентуємо інтерв'ю з Андрієм Портновим. Андрій Портнов – історик, випускник історичного факультету Дніпропетровського університету (2001) та Студіюм Східної Европи Варшавського університету (2003). 2005 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Науково-освітня діяльність української еміграції у міжвоєнній Польщі» (науковий керівник – Ярослав Ісаєвич) в Інституті українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України. У 2004–2006 роках запрошений науковий працівник Трирського університету. У 2006–2008 – старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень НАН України, у 2009–2010 роках – радник директора Національного інституту стратегічних досліджень. У 2007–2010 роках – головний редактор журналу «Україна Модерна». У 2006–2010 роках – член (згодом голова) експертної ради програми «Соціальний капітал і академічні публікації» Міжнародного фонду «Відродження». З 2012 – гостьовий викладач Університету Гумбольдта в Берліні. Веде блог на сайті Уроки истории, та відеоблог на сайті Ab Imperio. Автор таких книг, як:

- Історії для домашнього вжитку. Есеї про польсько-російсько-український трикутних пам’яті. Київ, Критика, 2013. 344 c.
- Історії істориків. Обличчя й образи української історіографії ХХ століття. Київ: Критика, 2011. 245 с.
- Упражнения с историей по-украински. Москва: ОГ�, 2010. 215 с.
- Між «Центральною Європою» та «Русским миром»: Сучасна Україна у просторі міжнародних інтелектуальних дискусій. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень, 2009. 160 с.
- Наука у вигнанні: Наукова і освітня діяльність української еміграції в міжвоєнній Польщі (1919-1939). Харків: ХІФТ, 2008. 256 с.
- Володимир Пархоменко – дослідник ранньої історії Русі, Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2003. 78 с.

1.      Проект historians.in.ua С” своєрідним РїСЂРѕСЂРёРІРѕРј для українських гуманітаріїв, оскільки, РїРѕРїСЂРё надможливості, СЏРєС– надають істоирикам сучасні технології вітчизняні дослідники вельми недостатньо опанували цей ресурс. Р’ контексті цього хотілося Р± дізнатися, СЏРє виникла ідея проекту, СЏРєС– були труднощі С–Р· Р№РѕРіРѕ втіленням, що надихнуло С– С‚.Рї?

 Р”СЏРєСѓСЋ Р·Р° таку РІРёСЃРѕРєСѓ оцінку нашої діяльності. Коли СЏ кажу «нашої», то маю РЅР° думці співзасновника сайту, РјРѕРіРѕ колегу С– РґСЂСѓРіР°, блискучого харківського історика Володимира Маслійчука, Р° також СѓСЃС–С… наших колег-запрошених редакторів, перекладачів, авторів та, Р·РІС–СЃРЅРѕ Р¶, адміністраторів нашого сайту. Ідея проекту виникла РІ нас Р· Володимиром Маслійчуком 2011 СЂРѕРєСѓ, великою РјС–СЂРѕСЋ, РїС–Рґ впливом нашого редакторського РґРѕСЃРІС–РґСѓ РІ журналі «Україна Модерна» та численних подорожей Україною. РњРё переконалися, що РІ ситуації комунікативної роз’єднаності України, кволості книжкового СЂРёРЅРєСѓ та слабкості постійної взаємодії РјС–Р¶ СЂС–Р·РЅРёРјРё інтелектуальними осередками, саме інтернет-видання має великий потенціал. РќР° щастя, наш задум знайшов підтримку РєРёС—РІСЃСЊРєРѕРіРѕ представництва Фонду імені Гайнриха Бьолля, завдяки СЏРєС–Р№ РјРё змогли стартувати РІ мережі 1 січня 2012 СЂРѕРєСѓ. Р† Р· перших РґРЅС–РІ РјРё побачили, що РЅРµ помилилися Р· нашим задумом.

 2. РЇРєС–, історичні школи РІ Україні, РЅР° Вашу РґСѓРјРєСѓ, випускають найбільш кваліфіковані кадри?

 РњРѕР¶РЅР° РґРѕРІРіРѕ сперечатися РїСЂРѕ те, чим С” «наукова школа». Але, Сѓ кожному разі, СЏ мав нагоду РЅРµ раз пересвідчитися РІ тому, що, РїРѕРїСЂРё РІСЃС– складнощі та проблеми, Сѓ найрізноманітніших осередках України ( РЅРµ лише РІ Києві С– Львові) працюють історики дуже РІРёСЃРѕРєРѕС— кваліфікації. РЇ сам закінчив Дніпропетровський університет та аспірантуру львівського Інституту українознавства імені Івана РљСЂРёРї'якевича. РЇ щасливий тим, що РјРѕС—Рј науковим керівником Р№ близьким колегою Р±СѓРІ Ярослав Ісаєвич. РЇ дуже вдячний більшості РјРѕС—С… учителів Р· Дніпропетровського університету. Р† СЏ радий, що серед РјРѕС—С… близьких колег С” історики, СЏРєС– працюють РЅРёРЅС– С– РІ СЂС–РґРЅРёС… для мене Дніпропетровську С– Львові, С– РІ Острозі, С– Житомирі, С– Донецьку, С– Луганську, С– Р С–РІРЅРѕРјСѓ, С– Дрогобичі, С– ще багато-багато РґРµ. Їм часто нелегко, але РІРѕРЅРё роблять СЃРІРѕСЋ справу.

 3. РЈ СЂС–Р·РЅРёС… епох були СЂС–Р·РЅС– бачення історії та особливості історіописання. Що може прийти РІ майбутньому РЅР° Р·РјС–РЅСѓ сучасним тенденціям переконаності, що історію РЅРµ можна РѕР±`єктивно описати, захопленню історією «маленької людини», історії ідей, пошуку РІ джерелі прихованого змісту С– С‚.Рї.?

 РџРѕРіРѕРґР¶СѓСЋСЃСЏ С–Р· тезою, що СЃРїРѕСЃРѕР±Рё написання історії змінюються разом С–Р· змінами нашого життя. До речі, значна частина історіографії, СЏРєСѓ РјРё подеколи надто спрощено називаємо «західною», уже пройшла РјРѕРґРЅСѓ «постмодерну» С…РІРѕСЂРѕР±Сѓ. Деякі колеги кажуть С– РїСЂРѕ падіння інтересу РґРѕ вивчення пам'яті, СЏРєРµ ще донедавна здавалося найзапотребуванішим. Так звана «психоісторія» уже РЅРµ раз ставала РїСЂРёРІРѕРґРѕРј іронічних коментарів. Але СЏ дуже сподіваюся, що історики Р№ надалі відповідально шукатимуть «приховані змісти» історичних джерел. Адже саме контекстуальна критика джерел – це головне СѓРјС–РЅРЅСЏ історика, якщо завгодно, це мірило Р№РѕРіРѕ таланту.

 4. Що наштовхнуло Вас РЅР° заняття історією та СЏРєС– були найскладніші моменти РІ Вашій науковій кар`єрі.

 РЇ знав, що дуже хочу бути істориком вже РІ останніх класах школи. РќР° цей РјС–Р№ РІРёР±С–СЂ, напевно, вирішальний вплив справили зацікавлення історією РјРѕРіРѕ батька та прекрасна учителька історії Олена В’ячеславівна Р—РёРјР°. Можу тільки побажати СѓСЃС–Рј молодим людям мати таку учительку! Думаю, дуже важливим Р№ непростим для мене рішення стала РїРѕС—Р·РґРєР° РЅР° дворічні магістерські студії Сѓ Варшаві замість вступу РґРѕ аспірантури Сѓ Дніпропетровському університеті. Тепер мені здається, що РґРІР° СЂРѕРєРё Сѓ Варшаві мали вирішальний вплив РЅР° РјРѕСЋ подальшу наукову діяльність. Рђ також відкрили захопливу польську культуру та польську РјРѕРІСѓ. Цікаво, що РЅР° момент завершення тих студій для мене РЅРµ було СЃСѓРјРЅС–РІС–РІ, що СЏ повертаюся РІ Україну. Тільки Р·РіРѕРґРѕРј СЏ СѓСЃРІС–РґРѕРјРёРІ, що більшість РјРѕС—С… колег Р· пострадянських країн залишилися РІ Польщі. Можу сказати, що повернення РЅРµ було легким, але СЏ РЅРµ шкодую РїСЂРѕ РЅСЊРѕРіРѕ. Через кілька СЂРѕРєС–РІ СЏ так само повернувся після дворічної програми Сѓ РўСЂРёСЂСЃСЊРєРѕРјСѓ університеті РІ Німеччині. Оцей РїРѕРґРІС–Р№РЅРёР№ «західний» РґРѕСЃРІС–Рґ навчив мене тому, наскільки важко С– важливо розвивати діалог РјС–Р¶ СЂС–Р·РЅРёРјРё академічними традиціями. Саме діалог, Р° РЅРµ просто підпорядкування однієї традиції іншій.

 5. РџРѕРїСЂРё те, що дослідники зачасту нарікають РЅР° тотальний брак джерел, очевидно, що якщо СѓСЏРІРЅРѕ вдатися РґРѕ окреслення СѓСЃС–С… можливих проблем історії України С–Р· залученням СѓСЃСЊРѕРіРѕ масиву джерел, то РІРёР№РґРµ Рј`СЏРєРѕ кажучи тисячотомник. РўРѕР¶, можливо, РїСЂРё РІРёР±РѕСЂС– теми слід віддавати перевагу нагальнішим проблемам С– СЏРєС– питання, РІ такому разі, С” найнагальнішими?

 Р”жерела - це ще РЅРµ історія. Потрібне С—С…РЅС” критичне прочитання. Рђ РІРёР±С–СЂ теми історичних досліджень, справді, залежить РІС–Рґ дуже багатьох чинників: наших особистих зацікавлень, державного чи недержавного фінансування конкретних тем С– програм, інтелектуальної РјРѕРґРё тощо. Мені здається, РІ українському минулому безліч напрочуд цікавих тем. Згадаю лише мікроісторії Голодомору та Волинської різанини. РЇ РЅРµ знаю, коли РјРё матимемо такі публікації. Зрештою, СЏ РЅРµ вважаю, що українські історики мають вивчати суто українські теми. Нам надалі дуже відчутно бракує всесвітньої історії, фахових праць Р· історії Польщі, Р РѕСЃС–С— чи Османської імперії.

 6. Чи варто РІ шкільному підручникові пожертвувати сучасними науковими розробками РЅР° користь патріотичному вихованню? Адже, СЏРє вже можна судити, зокрема після РїРѕРґС–Р№ РЅР° євромайдані, українська молодь віддана патріотичним та націоналістичним ідеям, РІ чому далеко РЅРµ останню роль відіграла шкільна програма.

 РЇ РЅРµ беруся коментувати тезу РїСЂРѕ вплив шкільної освіти РЅР° євромайдани. Р† мені РЅРµ цілком зрозуміло, РґРµ проходить межа РјС–Р¶ «патріотичними» та «націоналістичними» ідеями. Такі терміни варто чітко визначити. Що стосується взаємин РјС–Р¶ науковою та підручниковою історією, мені здається, що РІРѕРЅРё таки РЅРµ РїРѕРІРёРЅРЅС– існувати Сѓ паралельних світах. Інша СЂС–С‡, що підручниковий виклад та наукова монографія – це таки СЂС–Р·РЅС– жанри. РўСѓС‚ проблема, РЅР° РјРѕСЋ РґСѓРјРєСѓ, РІ іншому. Варто чітко розуміти, СЏРєРѕСЋ С” мета шкільного РєСѓСЂСЃСѓ історії? Чи це саме лише «патріотичне виховання», чи може ще Р№ навички критичного мислення, здатності аналізувати минулі та сучасні процеси. Оця РјРѕСЏ РґСѓРјРєР° аж РЅС–СЏРє РЅРµ заперечує тези, що історія (С– академічна, С– підручникова) зберігає дуже тісні Р·РІ'СЏР·РєРё Р· політикою. Історія – це наука, що має вельми інтенсивні, РЅРµ завжди очевидні, зв’язки Р· політикою. Але С” відповідальні наукові праці (СѓСЃРµ РѕРґРЅРѕ, ніколи РЅРµ вільні цілком РІС–Рґ політики), С– С” політичні маніпуляції, що тільки видають себе Р·Р° науку. Це засаднича різниця.

 7. Чи погоджуєтесь Р’Рё, що історик СЏРєРёР№ РЅРµ працює Р· неопублікованими джерелами ( тобто, СЏРє правило архівними) це РІСЃРµ РѕРґРЅРѕ що археолог, СЏРєРёР№ РЅРµ працює Сѓ СЂРѕР·РєРѕРїС–.

 РЇ співчуваю історикам, що РЅРµ працювали РІ архівах. Р† жалкую, що РЅРёРЅС– СЏ сам працюю РІ архівах менше, РЅС–Р¶, наприклад, РІ РјРѕС— аспірантські СЂРѕРєРё. РџСЂРё цьому, глибоко невірним С” уявленням, що історія «захована» чи «збережена» РІ архівах. Р’ архівах збережені джерела. Рђ історіописання - це мистецтво С– ремесло інтерпретації джерел.

 8.   РЈ рецензії РЅР° Ваш РєРЅРёРіСѓ «Історії істориків» Р’.Рџ.Яремчук висловивив припущення, що Р’Рё описували особистості взірцевих для Вас істориків, чи це так?

 РЇ дуже вдячний Віталієві Яремчуку Р·Р° рецензію моєї книжки С–, вочевидь, СЏ справді  Р·Р°С…оплююся СѓСЃС–РјР° С—С— головними героями. Для мене дуже важливо, що РґРѕ книжки увійшов текст РїСЂРѕ Ярослава Дашкевича та Ярослава Ісаєвича, щодо СЏРєРѕРіРѕ СЏ мав дуже багато СЃСѓРјРЅС–РІС–РІ. Але перелік українських істориків, СЏРєС– мене цікавлять, аж РЅС–СЏРє РЅРµ вичерпується героями книжки. Назву, наприклад, РњРёСЂРѕРЅР° РљРѕСЂРґСѓР±Сѓ чи Михайла Антоновича. РћР±РёРґРІС– ці постаті дуже мене інтригують.

 9. Р† останнє. Чим Р’Рё полюбляєте займатися Сѓ вільний РІС–Рґ науки час?

 Р§Р°СЃ може бути вільний РЅРµ РІС–Рґ науки, Р°, наприклад, РІС–Рґ написання наукових текстів. Р†, РґРѕ речі, такий вільний час – важлива передумова якості наукового тексту. РЇ дуже люблю РєС–РЅРѕ, РјСѓР·РёРєСѓ та прогулянки РЅР° РїСЂРёСЂРѕРґС–. Саме тоді приходять найцікавіші та найпарадоксальніші РґСѓРјРєРё.

 

 

 

 

Коментарі

Додати коментар

Захисний код
Оновити

День в історії

Події на сьогодні не додані
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5

archiv

Центральный государственный исторический архив УССР в Киеве. Путеводитель. Киев, 1958. 348 с.

 

  

 

  

 РђРЅРЅР° Рейд. Р›С”нінґрад. - РљРёС—РІ, 2012. - 493 СЃ.

 

Журавльов Д.В. Хто є хто в українській історії / Денис Володимирович Журавльов; худож. А. Єрьоміна. - Харків. - 2011. - 416 с.

 

Максим Яременко, Спеціальні історичні дисципліни: Навч.  РїРѕСЃС–Р±РЅРёРє. Аграр Медіа Груп, 2010. 

Єжи Топольський. Як ми пишемо і розуміємо історію. Таємниці історичної нарації / Пер. з польськ. Надії Гончаренко, наук. ред. Юрія Волошина. Київ: «К.І.С.», 2012. 400 с.

December 2014
Mo Tu We Th Fr Sa Su
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
Украина онлайн і